У грудні Кабінет Міністрів України затвердив законопроект «Про працю» № 2708. Новий документ повинен замінити старий Кодекс законів про працю, що працює аж в 1971 року (звісно, з доповненнями та змінами). Як вважає інстанція, що ініціювала розробку нового закону про працю – Міністерство економіки – старий кодекс вже давно не відповідає сьогоденню. Якщо законопроект отримає узгодження у парламенті, через півроку після цієї процедури він почне діяти. Ще рік система буде працювати у режимі адаптації, коли учасники ринку праці будуть звикати до нових умов.
Законопроект отримав неоднозначні оцінки, особливо з боку профсоюзів та експертів, які опікуються інтересами робітників. Не схвалює законопроект № 2708 і міжнародна спільнота. Так, Міжнародна конфедерація профспілок (ITUC) вважає, що законопроект, зокрема, фактично ліквідує профспілки, спрощую процедуру вивільнення робітника, скасовує важливі соціальні гарантії.
Тож основний напрямок критики – звуження прав працівників. До речі, законотворцями наголошується, що, навпаки, їхня мета – розширити права працівників, бо нова законодавча база повинна відповідати європейським стандартам. (За вирішенням долі законопроекту наглядає «особисто» ООН).
Трудовий контракт – основа взаємовідносин
Саме цей документ є основою взаємовідносин між роботодавцем та працівником. При цьому розрізняються наступні різновиди контрактів: безстроковий, строковий, короткостроковий, контакт з нефіксованим робочим часом, ученицький, контракт з домашнім робітником.
Мета законопроекту – легалізувати такі різновиди співпраці, як фріланс, дистанційна, надомна робота тощо. Скептики задають таке питання з цього приводу: головна проблема – те, що взаємовідносини взагалі не фіксуються, і багато робітників отримують зарплатню «в конвертах»; з цієї точки зору новий закон нічого не вирішує, бо взагалі-то проблема лежить на рівні податкових норм, а не виключно трудового законодавства.
Нарікання стосуються також відсутності у законопроекті такої форми домовленості, як усна (вона існує в старому законодавстві). Як пояснюють законотворці, перевагою нового закону як раз і є мета зафіксувати на папері всі домовленості, досягнуті між обома сторонами, і це відповідає інтересам працівника. При цьому експерти, що коментують зміни в трудовому законодавстві, зазначають, що при такому стані речей робітнику вкрай потрібно дуже уважно вивчити контракт перед підписанням, щоб захистити свої пріоритети.
Оплата праці: порівняння з КЗпП
Нові правила звільнення
- В законопроекті розширений список причин, з яких роботодавець може звільнити працівника, зокрема, однією з причин є «втрата довіри». Тож в аудиторії виникає питання: як це трактувати?!
- Роботодавець має право звільнити працівника, коли той знаходиться на лікарняному чи у відпустці. Законодавець таким чином захищає права роботодавця, бо нині підприємство часом не може розпрощатися з робітником, бо той навмисно «сидить» на лікарняному.
- Новими є терміни інформування з боку підприємства щодо припинення трудових відносин: в новому документі фігурує 15 днів (для тих, хто працював менше ніж півроку), 30 днів – для тих, хто працює від півроку до 5-ти років и аж 90 днів для тих, хто пропрацював більше 10-ти років.
Головне, на що нарікають критики – це норма, згідно з якою від звільнення не захищені вагітні жінки та жінки в декреті, інваліди та ветерани АТО. Законодавці наголошують, що з цими нормами ще треба працювати, але головна мета, зокрема, в тому, що стосується жінок – захистити стан материнства, при цьому не накласти на роботодавця непідйомний тягар, бо вакансій, що може запропонувати ринок праці жінці після декрету, замало. Тож потрібні зважені рішення.
Зміни в умовах праці
- Відпустка складає 24 дні. Для неповнолітніх – 31 день.
- Відпустка за свій рахунок складає 30 днів (в два рази більше, ніж раніше).
- Робочий тиждень складає 40 годин.
- Тривалість безперервного тижневого відпочинку скоротилася вдвічі – до 24 годин. Тобто роботодавець не зобов’язаний забезпечити працівника двома вихідними на тиждень.
- Доплата за понаднормову роботу буде складати на 20% більше звичайної (в КЗпП – ставка подвійна).
- Планується, що новий трудовий кодекс буде захищати права робітників в контексті булінга, мобінга та харасмента. Це – форми психологічного тиску на працівника з боку оточення. Також можливо введення штрафів за питання на співбесіді до жінки: «Чи Ви плануєте йти до декрету?».
Мабуть, робити фінальні висновки зарано, бо обговорення документу триває. В парламенті законопроект буде розглянутий у лютому 2020 року.
