У вересні з’явився новий законопроект, який повинен з’ясувати деталі відносно дистанційної роботи – моменти, що випали з поля зору законотворців у березні, коли карантин спіткав до змін у КЗпП, викликаних несподіваними реаліями.
Найбільш помітне нововведення стосується розділення понять «надомна» та «дистанційна» робота.
Надомна робота
Виконується вдома або в будь-якому іншому місці, зручному для робітника, але це місце фіксоване. Якщо робітник змінює дислокацію, він повинен проінформувати про це роботодавця. Роботодавець забезпечує спеціаліста технікою або компенсує її вартість. Робітник несе відповідальність за збереження техніки.
Роботодавець має право переконатися, що робітник забезпечує додержання правил пожежної безпеки та санітарних норм. Тож роботодавець може власноруч перевірити ці умови (читайте – завітати до робітника додому). Графік роботи визначається роботодавцем, він зафіксований в договорі.
Законопроектом передбачається, що при надомній роботі спеціаліст забезпечується часом на особисте життя: в певні проміжки часу роботодавець на має права турбувати підлеглих.
Дистанційна робота
Виконується будь-де, місцем себе забезпечує сам спеціаліст, місце можна змінювати без повідомлення роботодавця. За пожежну безпеку, відповідність умов праці законодавству відповідає робітник. Він же визначає для себе графік роботи – якісне виконання роботи передбачає отримання результату, а не кількість відпрацьованих годин. Відповідно, і необхідними засобами для виконання завдань (зокрема, технікою) працівник забезпечує себе сам.
Як позитивну рису нового законопроекту аналітики відмічають наявність типового договору – для надомної та дистанційної роботи відповідно. Для роботодавців це – вирішення проблем найму та кадрового діловодства в умовах карантину, а для працівників – забезпечення прозорих відносин з роботодавцем.
Обговорення законопроекту триває.
