Завжди цікаво спілкуватися з представниками IT-сфери. Кожна зустріч відкриває багато нового, бо ж в цій сфері міфів більше, ніж достовірної інфи (в усякому разі, серед широкого кола користувачів інтернету).
Trud.com побував в гостях у навчальному центрі, який знає про айтішніків все. Level Up (Дніпро) готує спеців у цій галузі з 2012 року, вчить і дорослих, і молодь, і дітей. Нас цікавило декілька питань:
- Як довго треба вчитися, щоб чомусь навчитися (бажано – такому, за що пропонують достойні гроші)?
- Як пройти співбесіду (особливо на початку кар’єри, коли ще далеко до моменту, коли тебе хантять)?
- Чи є вік перешкодою для успушної кар’єри в IT?
Відповіді ми отримали за чаркою запашної кави (це в компанії така акція – можна прийти на каву та запитати все, чого просить душа майбутнього розробника). Наші співрозмовники – Артем Дубовіков, Project Manager, та Анна Лесних, кар’єрний консультант, помічник студентів навчального ценру з працевлаштування.
Мене як людину зрілу цікавить, чи пізно вчитися на розробника в 40 років?
Артем: В мене є приклад, коли жінка в 55 років вирішила стати тестувальником. Їй прийшлося вчити математику і англійську з нуля, не кажучи все про суто спеціальні знання. За рік вона пройшла навчання і знайшла роботу. Зараз працює у відомій IT-компанії. До речі, в цій же компанії працює її син – розробник, який навіть краєм вуха не чув, що мати проходить відбір до цього ж роботодавця.
Скільки в середньому потрібно часу, щоб гусінь перетворилася на метелика? Тобто «зелений» студент став спецом, за яким стоїть черга з роботодавців?
Артем: Конкретна цифра визначається кожним конкретним випадком. Все залежить від мотивації, наполегливості, частково – від везіння.
Якщо взяти в середньому?
Артем: До рівня middle реально дійти за 2-3 роки, до senior’а – треба років зі п’ять.
І теперь, якщо можна, більш докладно про фактори успіху.
Артем: Перш за все, треба приділяти навчанню якнайбільше уваги і часу. Деякі студенти думають, що 3-х занять три рази на тиждень достатньо, щоб оволодіти професією. Цього критично замало. До цих витрат часу треба додати стільки ж, принаймні, щоб отримати практичні навички.
Існують стереотипи стосовно деяких спеціалізацій. Так, багато хто думає, що стати тестувальником легко. Провчився місяць, навчився теорії – і йди собі гроші заробляй. Насправді, це доволі складна професія, для реалізації в ній потрібний досвід. І за місяц, і за три місяці, і за півроку ти достатньо досвіду не отримаєш. До речі, серед тестувальників дуже висока конкуренція, тож для успіху треба докласти чимало зусиль.
Добре, чи можливо ще під час навчання почати виконувати реальні, не навчальні завдання? Якщо потрібно наполегливо працювати, то логічним є бажання скоріше почати працювати над суто практичними речами.
Артем: Візьмемо для прикладу курс PHP. На першому етапі вивчається HTML/CSS, потім Java, потім PHP. Вже з етапу Java можна братися за практичні завдання.
Аня: Що стосується питання «коли можна починати працювати», наведу приклад. На одному з наших курсів 40% студентів були працевлаштовані ще до випуску.
Тобто це можливо завдяки досвіду…
Аня: Так. І також завдяки тому, що ми влаштовуємо зустрічі для студентів та роботодавців. Так, на випускній презентації (захисті проекту) завжди присутні роботодавці, зацікавлені в співробітництві з програмістами.
Скажіть, а чому приходять в IT? Вчитися не просто. Заробити статус профі – непросто. Приваблюють гарні зарплатні?
Артем: Так, в IT і зарплатні достойні, і роботу можна знайти завжди. Тож знімається значний фактор стресу – побоювання втратити роботу в будь-який момент. Професія в IT – практично гарантія працевлаштування. Проекти можна шукати скрізь, не тільки в рідній країні. Якщо в твоєму регіоні нема попиту на твою спеціалізацію – працюй дистанційно, роби релокейт. Можливостей багато – більше, ніж в будь-якій іншій сфері.
Припустимо, мене ваблять гарні умови, а таланту до IT нема. Таке може бути?
Взагалі, IT-спеціалістом може стати кожний.
Та ні… :)
Артем: Так. Найбільше потрібні дві речі. Аналітичне мислення – є у всіх.
В мене, наприклад, нема. :)
Артем: Ви можете інформацію зібрати, проаналізувати, зробити висновки?
Так.
Артем: от це і є аналітичне мислення. По-друге, потрібно вміти шукати інформацію в інтернеті. Це ключова навичка, тому що девелопер часто-густо шукає відповіді на питання в інтернеті. Треба коректно сформулювати питання і знайти «зерно».
А от скажіть. Це правда, что senior’ам все можна? Тобто вони такі круті, що можна запізнюватися, бути не дуже привітним з керівником та колегами?
Аня: Мабуть, такі випадки трапляються, але це скоріше виключення. Всі бажають мати справу з вихованими, приємними у спілкуванні людьми, з якими можна будувати конструктивні робочі відносини.
До речі, про soft skills. Вони важливі?
Артем: Звичайно, так. Комунікативні навички, манера спілкуватися можуть стати вирішальними. Адже роботодавці обирають людей до команди, виходячи, в тому числі, з суб’єктивних міркувань.
Раз ми вже згадали про співбесіду, дайте, будь ласка, поради, як її пройти.
Артем: перш за все, треба підготуватися. Обов’язково знайдіть відомості про компанію, чим вона займається. З «фішок» я б згадав таку. Відправили резюме – передзвоніть обов’язково та уточніть, чи резюме отримано. Зацікавленість – один з факторів симпатії з боку роботодавців.
На зустрічі рекрутери ведуть себе по-різному. Можуть и глузувати. Не треба тушуватися, продовжуйте спокійно спілкуватися.
Навички проходити співбесіду треба шліфувати. Початківцю треба щонайменше десять співбесід, щоб зрозуміти, які питання задають, як відповідати. Треба просто ходити и спілкуватися. Питання часто задають одні й ті ж. Тож більше досвіду – більше рівноваги та обґрунтованих відповідей.
Всі чули про хитромудрі завдання типу тих, що задають в Google. Особисто Ви з такими стикалися?
Артем: Так. Головне у відповіді на такі питання показати спосіб мислення – як ви шукаєте відповідь, з чого виходите, чи працює в вас логіка – і готовність, власне, відповідь шукати, а не здатися, тому що завдання надскладне чи дивне.
Цілком зрозуміло… Рекомендуєте виконувати тестові завдання?
Аня: Так, тестові – це і можливість показати вміння, і досвід для початківців.
Англійська є перевагою?
Артем: Безумовною. Навіть в українських компаніях документація та ділове листування ведеться англійською. Upper-Intermediate – необхідний мінімум.
В резюме є обов’язковий елемент – бажаний рівень зарплатні. Що рекомендуєте там писати, з чого виходити при визначенні цифри?
Артем: На DOU є орієнтири щодо зарплатні для різних рівнів, у різних спеціалізаціях. Але особисто я не рекомендую вказувати в резюме цю цифру. По-перше, рівень оплати залежить від складності і об’єму завдань. По-друге, всім зрозуміло, що фінальна цифра буде визначена за результатами співбесіди.
Що я б точно не став робити – вказувати цифру, нижчу за середньоринкову. Назвете менше – стільки і отримаєте. Крім того, заниження бажаної зарплатні – ознака невпевненості.
Чи додавати в резюме фото?
Аня: Так, я б наполегливо рекомендувала додавати фото, тому що це – додатковий спосіб, щоб тебе запам’ятали; без фото роботодавець не отримає об’ємної картинки, так би мовити. Тільки не треба ставити фото на фоні лісу, у куртці. :) Я декілька днів тому організувала фотосессію для одного з наших студентів. Краще, щоб фотографував хтось, не селфі. На гарному фоні (світла стіна – нормально), в одязі формального стилю.
Аню, дайте фінальну рекомендацію про резюме, будь ласка, та й про пошук роботи в цілому.
Аня: Я б порадила бути собою. Не має сенсу показувати в резюме і на співбесіді якості, які подобаються роботодавцю, але вони не ваші. Найпродуктивніше – бути чесним. З роботодавцем, але найголовніше – з собою.
